голублячий
голу́блячий
-а, -е.
Дієприкм. акт. теп. ч. до голубити.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- голублячий — голу́блячий прикметник ласкавий, пестливий Орфографічний словник української мови
- голублячий — ГОЛУ́БЛЯЧИЙ, а, е. Ласкавий, пестливий. Когось все жду – Співаючи. Співаючи-кохаючи Під тихий шепіт трав голублячий (П. Тичина); – А цукерок, що у папірцях, привезете? .. – Неодмінно привезу!... Словник української мови у 20 томах
- голублячий — див. Добрий Словник синонімів Вусика