голублячий

голу́блячий

-а, -е.

Дієприкм. акт. теп. ч. до голубити.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. голублячий — голу́блячий прикметник ласкавий, пестливий Орфографічний словник української мови
  2. голублячий — ГОЛУ́БЛЯЧИЙ, а, е. Ласкавий, пестливий. Когось все жду – Співаючи. Співаючи-кохаючи Під тихий шепіт трав голублячий (П. Тичина); – А цукерок, що у папірцях, привезете? .. – Неодмінно привезу!... Словник української мови у 20 томах
  3. голублячий — див. Добрий Словник синонімів Вусика