гонор
го́нор
-у, ч.
1》 розм. Перебільшене уявлення про свою гідність; чванливість, пиха.
2》 заст. Честь, гідність.
Великий тлумачний словник сучасної української мовиго́нор
-у, ч.
1》 розм. Перебільшене уявлення про свою гідність; чванливість, пиха.
2》 заст. Честь, гідність.
Великий тлумачний словник сучасної української мови