Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
гонтар —
Ремісник, що виробляє гонти [III] — робітник, що виробляє гонти [VI]
Словник з творів Івана Франка
гонтар —
ГОНТА́Р, я́, ч. Той, хто виготовляє гонг (гонту). — Ти виростав у лісах між гонтарями (Фр., III, 1950, 18); Лісоруби складали в стоси останні вогкі від соку кряжі, гонтарі досортовували шпунтовану гонту (Стельмах, Хліб.., 1959, 408); // Той, хто покриває дах гонтом (гонтою).
Словник української мови в 11 томах