гонінник

гоні́нник

-а, ч., діал.

Пастух.

Значення в інших словниках

1. гонінник — Гонінник, -ка м. Пастухъ (въ полонинах), перегоняющій овецъ изъ комори въ струнку, гдѣ ихъ доятъ. Шух. I. 193.  Словник української мови Грінченка