Словник української мови Грінченка

гонінник

Гонінник, -ка

м. Пастухъ (въ полонинах), перегоняющій овецъ изъ комори въ струнку, гдѣ ихъ доятъ. Шух. I. 193.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. гонінник — -а, ч., діал. Пастух.  Великий тлумачний словник сучасної мови