гоній

Гоній, -нія

м. Избранное, въ числѣ нѣсколькихъ, крестьянскимъ обществомъ лицо, на обязанности котораго лежитъ собирать въ волость крестьянъ для взноса податей. (Харьк?).

Значення в інших словниках

1. гоній — -я, ч., іст. Той, хто збирав у волості селян для сплати податків.  Великий тлумачний словник сучасної мови