Значення в інших словниках
-
горобчичок —
горо́бчичок іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
горобчичок —
ГОРО́БЧИЧОК, чка, ч. Пестл. до горо́бчик. Як дремене Горобчичок у садок, – Болить його головонька і чубок (Л. Глібов); [Дівчина:] Чом, сіренький горобчичок, Та й зажуривсь, та й засмутивсь? (М. Кропивницький).
Словник української мови у 20 томах
-
горобчичок —
ГОРО́БЧИЧОК, чичка, ч. Пестл. до горо́бчик. Як дремене Горобчичок у садок, — Болить його головонька і чубок (Гл., Вибр., 1957, 88); [Дівчина:] Чом, сіренький горобчичок, Та й зажуривсь, та й засмутивсь? (Кроп., II, 1958, 79).
Словник української мови в 11 томах
-
горобчичок —
Горобчичок, -чка м. ум. отъ горобець.
Словник української мови Грінченка