Значення в інших словниках
-
горішник —
горі́шник іменник чоловічого роду рідко
Орфографічний словник української мови
-
горішник —
ГОРІ́ШНИК, а, ч., рідко. Те саме, що ліщи́на. Широколистий горішник і собі до компанії окутав полянку під дубом (М. Коцюбинський); З усіх боків монастиря сади – сливники, горішники, груші і яблуні (У.
Словник української мови у 20 томах
-
горішник —
ЛІЩИ́НА (лісовий кущ родини березових з їстівними плодами — горіхами), ГОРІ́ШИНА (ОРІ́ШИНА рідко), ГОРІ́Х рідше, ГОРІ́ШНИК рідше, ЛІ́СКА діал. Вона пішла навпростець, продираючись крізь ліщину, зриваючи інколи золотавий горіх (О.
Словник синонімів української мови
-
горішник —
ГОРІ́ШНИК, а, ч., рідко. Те саме, що ліщи́на. Широколистий горішник і собі до компанії окутав полянку під дубом (Коцюб., І, 1955, 459).
Словник української мови в 11 томах