Великий тлумачний словник сучасної мови

гострота

гострота́

-и, ж.

Властивість за знач. гострий.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. гострота — гострота́ іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. гострота — ГОСТРОТА́, и́, ж. Властивість за знач. го́стрий. Попробував [професор] пучкою гостроту леза (Ю. Бедзик); Шкода, що ніс має зайву гостроту, заокругли його – і хоч портрета малюй для нащадків (М.  Словник української мови у 20 томах
  3. гострота — НАПРУ́ЖЕННЯ (момент більшого або меншого ускладнення якого-небудь становища, обставин, дій і т. ін.), НАПРУ́ЖЕНІСТЬ, ГОСТРОТА́ підсил. (про стан стосунків, характер соціальної боротьби і т. ін.  Словник синонімів української мови
  4. гострота — ГОСТРОТА́, и́, ж. Властивість за знач. го́стрий. Попробував [професор] пучкою гостроту леза (Ю. Бедзик, Вогонь.., 1960, 165); Шкода, що ніс має зайву гостроту, заокругли його — і хоч портрета малюй для нащадків (Стельмах, Хліб..  Словник української мови в 11 томах