громадський
грома́дський
-а, -е.
1》 Прикм. до громада I 1), 3).
2》 Який виникає, відбувається в суспільстві або стосується суспільства, пов'язаний із ним; суспільний. Громадський обов'язок.
Громадська організація — об'єднання громадян для задоволення та захисту спільних інтересів.
На громадських засадах — без оплати, на добровільній основі.
3》 Належний усій громаді, усьому суспільству; колективний.
|| Признач. для загального користування.
|| В якому бере участь весь колектив.
4》 Який добровільно обслуговує різні аспекти життя колективу. Громадське доручення.
5》 рідко. Який любить товариство, компанію; товариський, компанійський.
Великий тлумачний словник сучасної української мови