гугнявити
гугня́вити
-влю, -виш; мн. гугнявлять; недок., перех. і без додатка, розм.
Говорити, співати нерозбірливо, у ніс.
Великий тлумачний словник сучасної української мовигугня́вити
-влю, -виш; мн. гугнявлять; недок., перех. і без додатка, розм.
Говорити, співати нерозбірливо, у ніс.
Великий тлумачний словник сучасної української мови