гугнявити

гугня́вити

дієслово недоконаного виду

розм.

Значення в інших словниках

1. гугнявити — Гугнявіти, гугнити, гугніти.  Словник синонімів Караванського
2. гугнявити — -влю, -виш; мн. гугнявлять; недок., перех. і без додатка, розм. Говорити, співати нерозбірливо, у ніс.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гугнявити — див. говорити  Словник синонімів Вусика
4. гугнявити — ГУГНЯ́ВИТИ (говорити, співати нерозбірливо, у ніс), ГУГНИ́ТИ (ГУГНІ́ТИ) розм., ГУНЯ́ВИТИ розм. — Йду, бачу, — сидить цей страшило, гугнявить якусь пісню (О. Іваненко); — Ач, клятий, винуєшся, — незлобливо гугнить дід Овсій (Л. Юхвід); Режисер трохи гунявить (Ю. Яновський).  Словник синонімів української мови
5. гугнявити — ГУГНЯ́ВИТИ, влю, виш; мн. гугня́влять; недок., перех. і без додатка, розм. Говорити, співати нерозбірливо, у ніс. Попи весь час співають або гугнявлять темні слова (Коцюб., II, 1955, 238); — Ага, ага, — гугнявить старий Лука (Багмут, Опов., 1959, 13).  Словник української мови в 11 томах