Значення в інших словниках
-
гудець —
ГУДЕ́ЦЬ¹, дця́, ч., заст. Музикант, який грає на гуслях або гудку (див. гудо́к²). Коли почнуть грати скоморохи, гудці і перегудниці, люди, перервавши плач, починають скакати, танцювати і в долоні бити (О. Воропай); І гудець по струнах вдарив!...
Словник української мови у 20 томах
-
гудець —
Гуде́ць, гудця́, -дце́ві; гудці́, -ці́в
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)