гудець

Гуде́ць, гудця́, -дце́ві; гудці́, -ці́в

Значення в інших словниках

1. гудець — -дця, ч., заст. Співець-пророк.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. гудець — ГУДЕ́ЦЬ¹, дця́, ч., заст. Музикант, який грає на гуслях або гудку (див. гудо́к²). Коли почнуть грати скоморохи, гудці і перегудниці, люди, перервавши плач, починають скакати, танцювати і в долоні бити (О. Воропай); І гудець по струнах вдарив!...  Словник української мови у 20 томах