гудець
Гуде́ць, гудця́, -дце́ві; гудці́, -ці́в
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гудець — -дця, ч., заст. Співець-пророк. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гудець — ГУДЕ́ЦЬ¹, дця́, ч., заст. Музикант, який грає на гуслях або гудку (див. гудо́к²). Коли почнуть грати скоморохи, гудці і перегудниці, люди, перервавши плач, починають скакати, танцювати і в долоні бити (О. Воропай); І гудець по струнах вдарив!... Словник української мови у 20 томах