1. Великий тлумачний словник сучасної мови

гудець

гуде́ць

-дця, ч., заст.

Співець-пророк.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гудець — ГУДЕ́ЦЬ¹, дця́, ч., заст. Музикант, який грає на гуслях або гудку (див. гудо́к²). Коли почнуть грати скоморохи, гудці і перегудниці, люди, перервавши плач, починають скакати, танцювати і в долоні бити (О. Воропай); І гудець по струнах вдарив!... Словник української мови у 20 томах
  2. гудець — Гуде́ць, гудця́, -дце́ві; гудці́, -ці́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)