Значення в інших словниках
-
гун —
гун іменник чоловічого роду, істота представник стародавнього народу іст.
Орфографічний словник української мови
-
гун —
Гун, -на, -нові; гу́ни, гу́нів
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
гун —
Розпланувальний прийом в архітектурі Монголії, Китаю та інших країн, що передбачав встановлення з південного боку перед палацом багато прикрашених воріт, з'єднання південного і північного павільйонів галереєю і доріжкою, а також звернення чільних фасадів бокових споруд до центрального корпусу.
Архітектура і монументальне мистецтво