гуркотнеча —
ГУРКОТНЕ́ЧА, і, ж., розм. Дуже сильний, тривалий гуркіт. Зчинилася така гуркотнеча, ніби й сама земля не витримала: репалася і провалювалась (Баш, На землі.., 1957, 36).
Словник української мови в 11 томах
гуркотнеча —
Гуркотнеча, -чі ж. Сильный стукъ, стукотня, грохоть. Там таку гуркотнечу підняли, що страх 2!
Словник української мови Грінченка