гуркотнеча —
гуркотне́ча іменник жіночого роду розм.
Орфографічний словник української мови
гуркотнеча —
-і, ж., розм. Дуже сильний, тривалий гуркіт.
Великий тлумачний словник сучасної мови
гуркотнеча —
див. гамір; звучання
Словник синонімів Вусика
гуркотнеча —
ГУ́РКІТ (протяжні, розкотисті звуки від ударів, падіння тощо), ГУРКОТА́ННЯ, ГУРКОТІ́ННЯ, ГРІМ, ГРИМОТА́ННЯ, ГРИМОТІ́ННЯ, ГРЮ́КІТ, ГРЮ́КАННЯ, ГУ́РКАННЯ, ГРЮКОТІ́ННЯ, ГРЮКАНИ́НА розм., ЯСА́ заст.; ВИ́ГРІМ, ГУРКОТНЯ́ розм., ГУРКОТНЕ́ЧА розм.
Словник синонімів української мови
гуркотнеча —
ГУРКОТНЕ́ЧА, і, ж., розм. Дуже сильний, тривалий гуркіт. Зчинилася така гуркотнеча, ніби й сама земля не витримала: репалася і провалювалась (Баш, На землі.., 1957, 36).
Словник української мови в 11 томах
гуркотнеча —
Гуркотнеча, -чі ж. Сильный стукъ, стукотня, грохоть. Там таку гуркотнечу підняли, що страх 2!
Словник української мови Грінченка