Значення в інших словниках
-
гуркотливий —
гуркотли́вий прикметник розм.
Орфографічний словник української мови
-
гуркотливий —
розм. гуркітливий, -а, -е. Який утворює або здатний утворювати сильний гуркіт.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
гуркотливий —
ГУРКІТЛИ́ВИЙ (ГУРКОТЛИ́ВИЙ) (який створює, видає гуркіт), ГРІМКИ́Й, ГРИМУ́ЧИЙ, ГРОМО́ХКИЙ, ГРИМЛИ́ВИЙ розм., ГРИМКОТЛИ́ВИЙ розм., ГРИМОТЛИ́ВИЙ розм.
Словник синонімів української мови
-
гуркотливий —
ГУРКОТЛИ́ВИЙ, розм. ГУРКІТЛИ́ВИЙ, а, е. Який утворює або здатний утворювати сильний гуркіт. Кулеметники покотили на гуркотливих коліщатах кулемет (Донч., III, 1956, 193); Гуркотливий віз вихопився з вузенької вулички (Кир., Вибр.
Словник української мови в 11 томах
-
гуркотливий —
Гуркотливий, -а, -е 1) Производящій стукъ, грохоть, грохочущій. 2) Воркущій.
Словник української мови Грінченка