1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

гуркотливий

Гуркотли́вий, -ва, -ве

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гуркотливий — гуркотли́вий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. гуркотливий — розм. гуркітливий, -а, -е. Який утворює або здатний утворювати сильний гуркіт. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гуркотливий — ГУРКІТЛИ́ВИЙ (ГУРКОТЛИ́ВИЙ) (який створює, видає гуркіт), ГРІМКИ́Й, ГРИМУ́ЧИЙ, ГРОМО́ХКИЙ, ГРИМЛИ́ВИЙ розм., ГРИМКОТЛИ́ВИЙ розм., ГРИМОТЛИ́ВИЙ розм. Словник синонімів української мови
  4. гуркотливий — ГУРКОТЛИ́ВИЙ, розм. ГУРКІТЛИ́ВИЙ, а, е. Який утворює або здатний утворювати сильний гуркіт. Кулеметники покотили на гуркотливих коліщатах кулемет (Донч., III, 1956, 193); Гуркотливий віз вихопився з вузенької вулички (Кир., Вибр. Словник української мови в 11 томах
  5. гуркотливий — Гуркотливий, -а, -е 1) Производящій стукъ, грохоть, грохочущій. 2) Воркущій. Словник української мови Грінченка