1. Словник української мови Грінченка

гуркотливий

Гуркотливий, -а, -е

1) Производящій стукъ, грохоть, грохочущій.

2) Воркущій.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гуркотливий — гуркотли́вий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. гуркотливий — розм. гуркітливий, -а, -е. Який утворює або здатний утворювати сильний гуркіт. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гуркотливий — ГУРКІТЛИ́ВИЙ (ГУРКОТЛИ́ВИЙ) (який створює, видає гуркіт), ГРІМКИ́Й, ГРИМУ́ЧИЙ, ГРОМО́ХКИЙ, ГРИМЛИ́ВИЙ розм., ГРИМКОТЛИ́ВИЙ розм., ГРИМОТЛИ́ВИЙ розм. Словник синонімів української мови
  4. гуркотливий — Гуркотли́вий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. гуркотливий — ГУРКОТЛИ́ВИЙ, розм. ГУРКІТЛИ́ВИЙ, а, е. Який утворює або здатний утворювати сильний гуркіт. Кулеметники покотили на гуркотливих коліщатах кулемет (Донч., III, 1956, 193); Гуркотливий віз вихопився з вузенької вулички (Кир., Вибр. Словник української мови в 11 томах