Великий тлумачний словник сучасної мови

гучливий

гучли́вий

-а, -е, діал.

Який гуде чи дзижчить.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. гучливий — Гучливий, -а, -е Гудящій, жужжащій. Хрущі літають гучливі. МВ. ІІ. 78.  Словник української мови Грінченка