гучність

гу́чність

-ності, ж.

1》 Абстр. ім. до гучний 1).

2》 фіз. Величина, яка характеризує слухові відчуття і залежить від інтенсивності звуку, форми його коливань та частоти.

Гучність звуку — параметр звуку, що характеризує слухове відчуття для даного звуку.

Значення в інших словниках

1. гучність — гу́чність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. гучність — Слухове уявлення про силу звука, яке виникає в свідомості людини під час сприйняття звука і залежить від амплітуди коливань вібратора, відстані від джерела звука, частоти коливань.  Словник-довідник музичних термінів
3. гучність — Гу́чність, -ности, -ності, -ністю  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. гучність — ГУ́ЧНІСТЬ, ності, ж. 1. Абстр. ім. до гучни́й 1. 2. фіз. Відчуття, створюване вухом при сприйнятті звукових хвиль. Відомо, що, крім таких властивостей звука, як висота і гучність, що характеризують так звані чисті музичні тони, є й більш складна — тембр (Наука.., 9, 1962, 26).  Словник української мови в 11 томах
5. гучність — Гучність, -ности ж. Звучность, звонкость. Желех.  Словник української мови Грінченка