гіркий
гірки́й
-а, -е.
1》 Який має своєрідний їдкий, різкий смак (напр., хіна, гірчиця); прот. солодкий.
2》 у знач. ім. гірка, -кої. Горілка.
3》 перен. Сповнений горя, біди; тяжкий.
|| Який завдає горя, болю, гіркоти; дошкульний, вразливий.
|| Викликаний горем, прикрістю; який виражає горе, страждання.
4》 перен. заст. Який зазнав горя, біди.
|| у знач. ім. гіркий, -кого, ч.; гірка, -кої, ж. Уживається у знач. гіркі сльози, горе і т. д.
Гіркий досвід — тяжке випробування.
Великий тлумачний словник сучасної української мови