гіркий

гірки́й

-а, -е.

1》 Який має своєрідний їдкий, різкий смак (напр., хіна, гірчиця); прот. солодкий.

2》 у знач. ім. гірка, -кої. Горілка.

3》 перен. Сповнений горя, біди; тяжкий.

|| Який завдає горя, болю, гіркоти; дошкульний, вразливий.

|| Викликаний горем, прикрістю; який виражає горе, страждання.

4》 перен. заст. Який зазнав горя, біди.

|| у знач. ім. гіркий, -кого, ч.; гірка, -кої, ж. Уживається у знач. гіркі сльози, горе і т. д.

Гіркий досвід — тяжке випробування.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гіркий — гірки́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. гіркий — Не солодкий; (- долю) тяжкий, терпкий; (- слово) дошкульний, вразливий; (- сльози) ревний; (сміх) невеселий, гіркотний; гір|к|енький, гіркуватий. Словник синонімів Караванського
  3. гіркий — ГІРКИ́Й, а́, е́. 1. Який має своєрідний їдкий, різкий смак (напр.: полин, гірчиця); протилежне солодкий. Знаєте полинь, діточки? Гіркий, гіркий, гіркий такий дуже! (Марко Вовчок); З гвинтового отвору гірким перегаром ударив дим (М. Словник української мови у 20 томах
  4. гіркий — Гірка біда розуму вчить. В біді люди зазнають гіркого досвіду і розумнішають. Гірка горілка, та й життя несолодке. Приповідка п'яниці, який п'є і скаржиться на нелегке життя. Гірко ковтати, та шкода вертати. Про п'яницю. Приповідки або українсько-народня філософія
  5. гіркий — Гіркавий, гіркенький, гірко-солоний, гіркотнявий, гіркуватий, гірчак, гірчакуватий, гірчичний, горенуватий, загіркий, загірклий, загірчений, згірклий, клятий (про перець), нагірчений, перегірклий, перегірчений, підгірклий, полиновий, полинний... Словник синонімів Вусика
  6. гіркий — гірка́ ча́ша. Велике горе, страждання. (Ганна Андріївна (дочці):) Не минула і тебе ця гірка чаша… Тепер ти полонянка; взяли тебе у ясир (Ю. Мокрієв); Такі от специфічні умови зробили Соколову чашу особливо гіркою, а перспективу безвиглядною (І. Багряний). Фразеологічний словник української мови
  7. гіркий — ВАЖКИ́Й (про життя, життєві обставини, відрізок часу тощо — сповнений труднощів, горя, поневірянь і т. ін.; пов'язаний з великими турботами або неприємностями), ТЯЖКИ́Й, НЕЛЕГКИ́Й, ТРУДНИ́Й, ГОРЬО́ВАНИЙ, ГОРЬОВИ́Й, ЛИХИ́Й, ПЕКЕ́ЛЬНИЙ підсил. Словник синонімів української мови
  8. гіркий — Гірки́й, -ка́, -ке́; -кі́, -ки́х Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. гіркий — ГІРКИ́Й, а́, е́. 1. Який має своєрідний їдкий, різкий смак (напр.: хіна, гірчиця); протилежне солодкий. Знаєте полинь, діточки? Гіркий, гіркий, гіркий такий дуже! (Вовчок, І, 1955, 336); З гвинтового отвору гірким перегаром ударив дим (Стельмах, На.. Словник української мови в 11 томах