гіркий
ГІРКИ́Й, а́, е́.
1. Який має своєрідний їдкий, різкий смак (напр.: полин, гірчиця); протилежне солодкий.
Знаєте полинь, діточки? Гіркий, гіркий, гіркий такий дуже! (Марко Вовчок);
З гвинтового отвору гірким перегаром ударив дим (М. Стельмах);
По росі на травинці, по якихось своїх таємничих прикметах вгадає [Оленчук], де солодка проб'ється вода, де гірка (О. Гончар).
2. у знач. ім. гірка́, ко́ї. Горілка.
– А що, паніматко! чи немає в тебе чого міцнішого од цієї гіркої? (І. Нечуй-Левицький);
Для годиться Данило та Антон випили по чарці руської гіркої і розгомонілися (С. Чорнобривець).
3. перен. Сповнений горя, біди; тяжкий.
[Омелян:] Гірке моє вчителювання (І. Франко);
Оксана почала розповідати про своє гірке вдовине життя з малими дітьми (С. Васильченко);
// Який завдає горя, болю, гіркоти; дошкульний, вразливий.
[Настя:] Ой, яке ж ти гірке слово промовив! Як ти знов уразив серце, неначе врізав його гострим ножем (І. Нечуй-Левицький);
// у знач. ім. гірки́й, ко́го, ч. Той, який завдає горя, болю, гіркоти; дошкульний, вразливий.
Бідний Масі, бідний хлопчинка! Скільки ж то гіркого й болючого повинно було перекипіти в ньому, щоб лишити такий осад ненависті! (В. Винниченко);
Ковтнуть гіркого у житті прийшлось маленькій їй (І. Гончаренко);
// Викликаний горем, прикрістю; який виражає горе, страждання.
За гіркими слізьми світу не вздріла [Ївга], не бачила, куди їй і вийти! (Г. Квітка-Основ'яненко);
Михайло хоч сміявся, Та гірким сміхом (І. Франко);
Коло губів Каргата з'явилась гірка зморшка (Ю. Шовкопляс).
4. перен., заст. Який зазнав горя, біди.
І бачить він, що се вбога і гірка дівчина .. спідниця на ній вицвіла і уся в латках (Марко Вовчок);
Яке йому там життя буде – можна вгадати: то буде життя сиротини, гіркого сиротини (М. Коцюбинський).
Значення в інших словниках
- гіркий — гірки́й прикметник Орфографічний словник української мови
- гіркий — Не солодкий; (- долю) тяжкий, терпкий; (- слово) дошкульний, вразливий; (- сльози) ревний; (сміх) невеселий, гіркотний; гір|к|енький, гіркуватий. Словник синонімів Караванського
- гіркий — -а, -е. 1》 Який має своєрідний їдкий, різкий смак (напр., хіна, гірчиця); прот. солодкий. 2》 у знач. ім. гірка, -кої. Горілка. 3》 перен. Сповнений горя, біди; тяжкий. || Який завдає горя, болю, гіркоти; дошкульний, вразливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гіркий — Гірка біда розуму вчить. В біді люди зазнають гіркого досвіду і розумнішають. Гірка горілка, та й життя несолодке. Приповідка п'яниці, який п'є і скаржиться на нелегке життя. Гірко ковтати, та шкода вертати. Про п'яницю. Приповідки або українсько-народня філософія
- гіркий — Гіркавий, гіркенький, гірко-солоний, гіркотнявий, гіркуватий, гірчак, гірчакуватий, гірчичний, горенуватий, загіркий, загірклий, загірчений, згірклий, клятий (про перець), нагірчений, перегірклий, перегірчений, підгірклий, полиновий, полинний... Словник синонімів Вусика
- гіркий — гірка́ ча́ша. Велике горе, страждання. (Ганна Андріївна (дочці):) Не минула і тебе ця гірка чаша… Тепер ти полонянка; взяли тебе у ясир (Ю. Мокрієв); Такі от специфічні умови зробили Соколову чашу особливо гіркою, а перспективу безвиглядною (І. Багряний). Фразеологічний словник української мови
- гіркий — ВАЖКИ́Й (про життя, життєві обставини, відрізок часу тощо — сповнений труднощів, горя, поневірянь і т. ін.; пов'язаний з великими турботами або неприємностями), ТЯЖКИ́Й, НЕЛЕГКИ́Й, ТРУДНИ́Й, ГОРЬО́ВАНИЙ, ГОРЬОВИ́Й, ЛИХИ́Й, ПЕКЕ́ЛЬНИЙ підсил. Словник синонімів української мови
- гіркий — Гірки́й, -ка́, -ке́; -кі́, -ки́х Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- гіркий — ГІРКИ́Й, а́, е́. 1. Який має своєрідний їдкий, різкий смак (напр.: хіна, гірчиця); протилежне солодкий. Знаєте полинь, діточки? Гіркий, гіркий, гіркий такий дуже! (Вовчок, І, 1955, 336); З гвинтового отвору гірким перегаром ударив дим (Стельмах, На.. Словник української мови в 11 томах