1. Приповідки або українсько-народня філософія

гіркий

Гірка біда розуму вчить.

В біді люди зазнають гіркого досвіду і розумнішають.

Гірка горілка, та й життя несолодке.

Приповідка п'яниці, який п'є і скаржиться на нелегке життя.

Гірко ковтати, та шкода вертати.

Про п'яницю.

Гірко робиться на душі, але ж бере перевагу серцем гречкосій.

Хоч як тяжко не живеться хліборобові, його підтримує любов до рідної землі.

Моє — от таке: за крейцар, тай гірке, а за два — не солодке, тай життя коротке.

Приповідка бідняка, який не має щастя в житті.

Правда хоч гірка, але здорова.

Правда не завжди приємна, та все ж краща від брехні.

Сип, жінко, перцю, нехай хоч раз на віку гірко буде не серцю.

З іронією до лихої жінки.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гіркий — гірки́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. гіркий — Не солодкий; (- долю) тяжкий, терпкий; (- слово) дошкульний, вразливий; (- сльози) ревний; (сміх) невеселий, гіркотний; гір|к|енький, гіркуватий. Словник синонімів Караванського
  3. гіркий — -а, -е. 1》 Який має своєрідний їдкий, різкий смак (напр., хіна, гірчиця); прот. солодкий. 2》 у знач. ім. гірка, -кої. Горілка. 3》 перен. Сповнений горя, біди; тяжкий. || Який завдає горя, болю, гіркоти; дошкульний, вразливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. гіркий — ГІРКИ́Й, а́, е́. 1. Який має своєрідний їдкий, різкий смак (напр.: полин, гірчиця); протилежне солодкий. Знаєте полинь, діточки? Гіркий, гіркий, гіркий такий дуже! (Марко Вовчок); З гвинтового отвору гірким перегаром ударив дим (М. Словник української мови у 20 томах
  5. гіркий — Гіркавий, гіркенький, гірко-солоний, гіркотнявий, гіркуватий, гірчак, гірчакуватий, гірчичний, горенуватий, загіркий, загірклий, загірчений, згірклий, клятий (про перець), нагірчений, перегірклий, перегірчений, підгірклий, полиновий, полинний... Словник синонімів Вусика
  6. гіркий — гірка́ ча́ша. Велике горе, страждання. (Ганна Андріївна (дочці):) Не минула і тебе ця гірка чаша… Тепер ти полонянка; взяли тебе у ясир (Ю. Мокрієв); Такі от специфічні умови зробили Соколову чашу особливо гіркою, а перспективу безвиглядною (І. Багряний). Фразеологічний словник української мови
  7. гіркий — ВАЖКИ́Й (про життя, життєві обставини, відрізок часу тощо — сповнений труднощів, горя, поневірянь і т. ін.; пов'язаний з великими турботами або неприємностями), ТЯЖКИ́Й, НЕЛЕГКИ́Й, ТРУДНИ́Й, ГОРЬО́ВАНИЙ, ГОРЬОВИ́Й, ЛИХИ́Й, ПЕКЕ́ЛЬНИЙ підсил. Словник синонімів української мови
  8. гіркий — Гірки́й, -ка́, -ке́; -кі́, -ки́х Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. гіркий — ГІРКИ́Й, а́, е́. 1. Який має своєрідний їдкий, різкий смак (напр.: хіна, гірчиця); протилежне солодкий. Знаєте полинь, діточки? Гіркий, гіркий, гіркий такий дуже! (Вовчок, І, 1955, 336); З гвинтового отвору гірким перегаром ударив дим (Стельмах, На.. Словник української мови в 11 томах