Великий тлумачний словник сучасної мови

дверник

две́рник

-а, ч., діал.

Швейцар.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. дверник — две́рник будинковий сторож та двірник (за плату відчиняв браму мешканцям, які ввечері поверталися пізніше встановленого часу)(ст): Всі поїхали, всі мене лишили, якби не та сусідка-полька і цей комічний дверник, паляч у кітлах Яцек...  Лексикон львівський: поважно і на жарт
  2. дверник — ДВЕ́РНИК, а, ч., діал. Швейцар. Двоє дверників охороняли залізні ворота, які зараз були відчинені (Панч, III, 1956, 175).  Словник української мови в 11 томах
  3. дверник — Дверник, -ка м. Придверникъ. Жел.  Словник української мови Грінченка