дверник

ДВЕ́РНИК, а, ч., діал. Швейцар.

Двоє дверників охороняли залізні ворота, які зараз були відчинені (Панч, III, 1956, 175).

Значення в інших словниках

1. дверник — -а, ч., діал. Швейцар.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. дверник — две́рник будинковий сторож та двірник (за плату відчиняв браму мешканцям, які ввечері поверталися пізніше встановленого часу)(ст): Всі поїхали, всі мене лишили, якби не та сусідка-полька і цей комічний дверник, паляч у кітлах Яцек...  Лексикон львівський: поважно і на жарт
3. дверник — Дверник, -ка м. Придверникъ. Жел.  Словник української мови Грінченка