1. Словник української мови в 11 томах

дверник

ДВЕ́РНИК, а, ч., діал. Швейцар.

Двоє дверників охороняли залізні ворота, які зараз були відчинені (Панч, III, 1956, 175).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дверник — -а, ч., діал. Швейцар. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. дверник — две́рник будинковий сторож та двірник (за плату відчиняв браму мешканцям, які ввечері поверталися пізніше встановленого часу)(ст): Всі поїхали, всі мене лишили, якби не та сусідка-полька і цей комічний дверник, паляч у кітлах Яцек... Лексикон львівський: поважно і на жарт
  3. дверник — Дверник, -ка м. Придверникъ. Жел. Словник української мови Грінченка