дверник
две́рник будинковий сторож та двірник (за плату відчиняв браму мешканцям, які ввечері поверталися пізніше встановленого часу)(ст): Всі поїхали, всі мене лишили, якби не та сусідка-полька і цей комічний дверник, паляч у кітлах Яцек, хіба прийшлось би тут самій загинути (Лисяк)||архангел (арханьол), гаузмайстер (хаузмайстер), шимон
Джерело:
Лексикон львівський: поважно і на жарт
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дверник — -а, ч., діал. Швейцар. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дверник — ДВЕ́РНИК, а, ч., діал. Швейцар. Двоє дверників охороняли залізні ворота, які зараз були відчинені (Панч, III, 1956, 175). Словник української мови в 11 томах
- дверник — Дверник, -ка м. Придверникъ. Жел. Словник української мови Грінченка