дверник

Дверник, -ка

м. Придверникъ. Жел.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дверник — -а, ч., діал. Швейцар. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. дверник — две́рник будинковий сторож та двірник (за плату відчиняв браму мешканцям, які ввечері поверталися пізніше встановленого часу)(ст): Всі поїхали, всі мене лишили, якби не та сусідка-полька і цей комічний дверник, паляч у кітлах Яцек... Лексикон львівський: поважно і на жарт
  3. дверник — ДВЕ́РНИК, а, ч., діал. Швейцар. Двоє дверників охороняли залізні ворота, які зараз були відчинені (Панч, III, 1956, 175). Словник української мови в 11 томах