дверцята

ДВЕРЦЯ́ТА, ця́т, мн. Те саме, що две́рці.

Хмельницький торкнув ногою дубові дверцята і, згинаючися глибоко, ввійшов до хатчини (Фр., IV, 1950, 175);

Хтось відчинив дверцята грубки (Шиян, Гроза.., 1956, 137).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дверцята — дверця́та множинний іменник Орфографічний словник української мови
  2. дверцята — -цят, мн. Те саме, що дверці. Великий тлумачний словник сучасної мови