двоокий

двоо́кий

-а, -е.

У якого два ока.

Значення в інших словниках

1. двоокий — двоо́кий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. двоокий — ДВОО́КИЙ, а, е. Який має два ока. Коли Робінзон Крузо діалогізує з Біблією про сенс буття, на нього осторонь дивиться анонімний хтось – цього разу чорна двоока коза мефістофельського сумніву, марнотної тлінності (із журн.); * Образно.  Словник української мови у 20 томах