дворушниця

двору́шниця

-і.

Жін. до дворушник.

Значення в інших словниках

1. дворушниця — двору́шниця іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. дворушниця — ДВОРУ́ШНИЦЯ, і, ж. Жін. до двору́шник. Жінка, виправдовуючи перед людьми незаконні дії свого сина, у душі почувалася дворушницею (із журн.).  Словник української мови у 20 томах