дворушницький
двору́шницький
-а, -е.
Власт. дворушникові, характерний для нього.
|| Який є дворушництвом.
Великий тлумачний словник сучасної української мовидвору́шницький
-а, -е.
Власт. дворушникові, характерний для нього.
|| Який є дворушництвом.
Великий тлумачний словник сучасної української мови