двоїтися
двої́тися
двоїться, недок.
1》 Ділитися надвоє; роздвоюватися.
|| Ставати, бути подвійним, суперечливим; спрямовуватися одночасно на два предмети, дві сторони чого-небудь (про думки, почуття).
2》 Здаватися подвійним, подвоюватися (про предмети).
Великий тлумачний словник сучасної української мови