двірка

дві́рка

дворка, -и, іст.

Жін. до дворак.

Значення в інших словниках

1. двірка — ДВІ́РКА, ДВО́РКА, и, ж., іст. Жін. до двора́к. Довгенько ми не бачили свою дитину.. Розпитуєш у дворок, у дівчат. — Не знаємо, серце, не знаємо. Вашу дитину мов за золоту браму зачинено (Вовчок, І, 1955, 42).  Словник української мови в 11 томах
2. двірка — Двірка, -ки ж. Женщина служащая у поміщика, дворовая женщина.  Словник української мови Грінченка