двірничий
двірни́чий
-а, -е.
1》 Прикм. до двірник.
2》 Належнимй, властивий двірникові.
Великий тлумачний словник сучасної української мовидвірни́чий
-а, -е.
1》 Прикм. до двірник.
2》 Належнимй, властивий двірникові.
Великий тлумачний словник сучасної української мови