демобілізований
демобілізо́ваний
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до демобілізувати.
|| у знач. прикм. Звільнений з дійсної військової служби.
|| у знач. ім. демобілізований, -ного, ч. Той, кого звільнили з дійсної військової служби.
|| демобілізовано, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мови