демонічний

демоні́чний

-а, -е.

Власт. демону; злий.

|| перен. Власт. людині з сильним, вольовим характером.

Значення в інших словниках

1. демонічний — демоні́чний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. демонічний — Демоні́чний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
3. демонічний — ДЕМОНІ́ЧНИЙ, а, е. Власт. демону; злий. Очі змія блискають таким злорадним, демонічним огнем, такою певністю своєї сили, що мимоволі мороз пробігає по тілі (Фр.  Словник української мови в 11 томах