деморалізований

деморалізо́ваний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до деморалізувати.

|| у знач. прикм.

Значення в інших словниках

1. деморалізований — деморалізо́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. деморалізований — Деморалізо́ваний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
3. деморалізований — ДЕМОРАЛІЗО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до деморалізува́ти. Через таке ставлення [тілесні покарання попів] нижче духовенство було часто деморалізоване (Фр., XVI, 1955, 142); Деморалізована останніми подіями, нарада мовчала (Стельмах, Кров людська..  Словник української мови в 11 томах