демінутивний

демінути́вний

-а, -е.

Прикм. до демінутив.

Значення в інших словниках

1. демінутивний — демінути́вний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. демінутивний — Зменшувальний  Словник чужослів Павло Штепа
3. демінутивний — ДЕМІНУТИ́ВНИЙ, а, е, лінгв. Стос. до демінутива. В українській мові невелика група іменників середнього роду, утворених за допомогою демінутивного суфікса -к- від назв молодих тварин, може виражати категорію істоти і формами однини (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах