1. Великий тлумачний словник сучасної мови

демінутивний

демінути́вний

-а, -е.

Прикм. до демінутив.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. демінутивний — демінути́вний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. демінутивний — Зменшувальний Словник чужослів Павло Штепа
  3. демінутивний — ДЕМІНУТИ́ВНИЙ, а, е, лінгв. Стос. до демінутива. В українській мові невелика група іменників середнього роду, утворених за допомогою демінутивного суфікса -к- від назв молодих тварин, може виражати категорію істоти і формами однини (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах