демінутивний

Значення в інших словниках

1. демінутивний — демінути́вний прикметник Орфографічний словник української мови
2. демінутивний — -а, -е. Прикм. до демінутив. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. демінутивний — ДЕМІНУТИ́ВНИЙ, а, е, лінгв. Стос. до демінутива. В українській мові невелика група іменників середнього роду, утворених за допомогою демінутивного суфікса -к- від назв молодих тварин, може виражати категорію істоти і формами однини (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах