деренчало

деренча́ло

-а, с., розм.

Іграшка з рухомим пристроєм (механізмом), обертання якого супроводиться деренчанням.

Значення в інших словниках

1. деренчало — деренча́ло іменник середнього роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. деренчало — ТРІ́СКАЧКА (знаряддя для утворення тріску, шуму), ТОРО́ХКАЛО розм., ТРЯ́СКАЛО розм., ТРА́СКАЛО діал.; ДЕРЕНЧА́ЛО розм. (іграшка). Особливу увагу приділяли хлопці тріскачкам, домагаючись, щоб вони торохтіли, як справжні кулемети (І.  Словник синонімів української мови
3. деренчало — ДЕРЕНЧА́ЛО, а, с., розм. Іграшка з рухомим пристроєм (механізмом), обертання якого супроводиться деренчанням. Василько ще не вмів читати і випросив газету для нового змія, якого він надумав тепер зробити з двома деренчалами (Панч, Гарні хлопці, 1959, 85).  Словник української мови в 11 томах