Великий тлумачний словник сучасної мови

деренчання

деренча́ння

-я, с.

Дія за знач. деренчати і звуки, утворювані цією дією.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. деренчання — деренча́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. деренчання — див. звучання  Словник синонімів Вусика
  3. деренчання — ДЕРЕНЧА́ННЯ, я, с. Дія за знач. деренча́ти і звуки, утворювані цією дією. А навкруги такий достиглий спокій, Така дорідна лагода в усьому, Що деренчання косарок нагірних І цокотіння кованих безтарок Лише увиразнюють безгоміння (Вирган, Квіт. береги, 1950, 112).  Словник української мови в 11 томах
  4. деренчання — Деренча́ння, -ня с. Дребезжаніе.  Словник української мови Грінченка