деренчало
ДЕРЕНЧА́ЛО, а, с., розм. Іграшка з рухомим пристроєм (механізмом), обертання якого супроводиться деренчанням.
Василько ще не вмів читати і випросив газету для нового змія, якого він надумав тепер зробити з двома деренчалами (Панч, Гарні хлопці, 1959, 85).
Словник української мови (СУМ-11)