дзеленчання

дзеленча́ння

-я, с.

Дія за знач. дзеленчати і звуки, утворювані цією дією.

Значення в інших словниках

1. дзеленчання — дзеленча́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. дзеленчання — ДЗЕЛЕНЧА́ННЯ, я, с. Дія за знач. дзеленча́ти і звуки, утворювані цією дією. Чути було пронизливе дзеленчання електровозів (Ткач, Плем’я.., 1961, 258).  Словник української мови в 11 томах